Повернутися до звичайного режиму

ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ


Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроект щодо протидії булінгу в школах, яким вводяться штрафи за цькування. За це проголосували 235 народних депутати.


Законом пропонується встановити адміністративну відповідальність за булінг, а також за приховування подібних випадків і ввести штрафи від двадцяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Розмір штрафу залежатиме від виду вчиненого правопорушення.

За цькування у школах передбачаються штрафи від 40 грн до 3400 грн. Сума штрафу залежатиме від виду вчиненого правопорушення.


Що таке булінг

«Булінг - це цькування дітей однолітками у дитячих колективах. Це агресивна та свідома поведінка однієї дитини щодо іншої. Від випадкової бійки буллінг відрізняється систематичністю й регулярністю, - каже психологНаталія Носаль. - Жертвами булінгу найчастіше стають діти, які чимось вирізняються серед інших. До прикладу, скромно одягнуті, відмінники в навчанні, не мають дорогих ґаджетів або є представниками іншої раси. Раніше таких дітей називали «білі ворони».

Україна займає 9 місце серед 42 досліджуваних країн за відсотком жертв булінгу серед підлітків. За даними Міністерства внутрішніх справ, у 2017 році з булінгом зіткнулися 67% дітей. У школах нараховувалося трохи більше 3,9 млн дітей, а значить 2,6 млн пережили або були свідками знущань. 40% із них нікому про це не говорили і не зверталися за допомогою, трохи менше половини соромляться говорити про це, а 22% вважають явище нормою.

«Як правило, діти, які страждають від буллінгу, є закритими психологічно. Вони якщо і діляться цим, то тільки з батьками. Батьки повинні звертати увагу на дитину, якщо вона боїться йти в школу, у неї немає друзів, має брудні речі, або дитина сама собі завдає пошкодження», - розповідає заступник міністра юстиціїІванна Смачило.

/Files/images/Булінг.jpg

«Буллінг - це не просто поодинокі розбірки»

«20% дітей, які цькують інших, не розуміють, що роблять. Часто вони вважають, що просто жартують. Але головна проблема, яка дає булінгу розвиватися - це приховування проблем від батьків. Навіть просто налагодження відносин між батьками і дітьми змінить обсяги проблеми», - каже заступник директора Українського інституту дослідження екстремізмуБогдан Петренко.

Буллінг - це не просто поодинокі розборки в школі. У кінці липня в Одесі 15-річну дівчину жорстоко побили однолітки. Причиною конфлікту між дівчатами став хлопець, який раніше зустрічався з однією з нападниць, а потім почав залицятися до постраждалої.

«Буллінг сприймається суспільством не як проблема, з якою треба боротися, а як окремі розбірки в школі. Суспільство часто вдає, що не бачить цієї проблеми», - каже керівник проекту «Стоп шкільний терор»Юлія Чудновець.

В Україні стартував проект Міністерства освіти Безпечна школа. Завданням проекту є спроба захистити дітей від шкільного і Кібербулінгу.

/Files/images/булінг 2.jpg

Як в Україні борються з проблемою булінгу

Міністерство юстиції розпочало інформаційну кампанію «Стоп булінг». Кампанія проводиться в рамках проекту «Я маю право».

У рамках кампанії розробили інформаційні матеріали. З них можна дізнатися, які види буллінгу існують і як діяти в ситуації, якщо ви стали свідком цього.

Кого і за що штрафуватимуть

Закон визначає механізми протидії булінгу. Освітній омбудсмен буде проводити перевірки щодо булінгу та своєчасного реагування працівників освітніх установ на такі випадки.

Так, за моральне або фізичне насильство та агресію у будь-якій формі загрожуватиме штраф у сумі від 40 до 850 грн. Подібне стягнення очікує також на батьків кривдника, якщо він ще не може відповідати перед законом. За вчинення таких дій із особливою жорстокістю щодо неповнолітнього будуть стягувати штраф від 1700 до 3400 грн

Каратимуть і вчителів. За приховування булінга штрафуватимуть від 850 до 1700 грн. Директори шкіл повинні будуть контролювати, як виконуються заходи з протидії булінгу, розглядати заяви про випадки цькування від учнів та їхніх батьків.

Обов'язки батьків


Сімейний Кодекс України

Ст. 141 Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі.
Ст. 150 Батьки зобов'язані:
1. Виховувати дитину в дусі поваги до прав інших людей, любові до свого народу;
2. Піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;
3. Забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти;
4. Поважати дитину. Забороняється будь-яка експлуатація дитини батьками, фізичні покарання та покарання, які принижують гідність дитини.
Ст. 152 Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю.
Ст. 157 Питання виховання дітей вирішуються спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини. Якщо батьки не можуть дійти згоди щодо участі у вихованні, то порядок визначається органом опіки та піклування. У випадку, якщо батьки не підкоряються рішенню органу опіки, то кожен з батьків має право звернутися в суд для вирішення суперечки.


ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БАТЬКІВ ЗА ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ:

Кодекс про адміністративні правопорушення

ст. 184 ч.1 Ухиляння батьків від виконання обов'язків по забезпеченню необхідних умов життя, навчання і виховання неповнолітніх дітей - попередження або штраф (1-3 неоподатковувані мінімуми).

ст. 184 ч.2 Ті ж дії, скоєні повторно протягом року, після накладання покарання -штраф (від 2-4 неоподатковуваних мінімумів).

ст. 184 ч.З Якщо неповнолітній скоїв адміністративне правопорушення у віці від 14 до 16 років, на батьків накладається штраф (3-5 неоподатковуваних мінімумів громадян).

ст. 184 ч.4 Скоєння неповнолітнім дій, що передбачені Кримінальним Кодексом, якщо він не досяг віку кримінальної відповідальності тягне за собою накладання штрафу на батьків (10-20 неоподатковуваних мінімумів). Всі штрафні санкції накладаються тільки в судовому порядку і сплачуються в банківських установах.

Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства (ст. 155 Сімейного Кодексу).
Батьки не можуть відмовитися від своїх прав та обов'язків, вони можуть втратити їх у судовому порядку.
Батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання батьківських обов'язків по вихованню дітей,не забрали дитину з пологового будинку, жорстоко поводяться з дітьми, є хронічними алкоголіками чи наркоманами, вдаються до експлуатації дитини, примушують до жебракування та бродяжництва (ст. 164 Сімейного Кодексу). Злісне ухилення батьків від виконання обов'язків щодо здобуття їх неповнолітніми дітьми повної загальної середньої освіти може бути підставою для позбавлення батьківських прав (ст. 47 Закону України «Про загальну середню освіту»).
У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя і здоров'я дитини, орган опіки та піклування (виконком) або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини у її батьків (ст. 170 Сімейного Кодексу), Злісне невиконання батьками встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки, - карається обмеженням волі на строк від 2 до 5 років або позбавленням волі на той самий строк (ст. 166 Кримінального Кодексу України). Але допускається поновлення у батьківських правах (ст. 169 Сімейного Кодексу України), якщо батьки змінили поведінку, і поновлення в правах є в інтересах дітей.


ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ БАТЬКАМ:

1. Не навчайте того, в чому Ви самі не обізнані.
2. Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе. Ваша мета - виростити її для життя серед людей.
3. Довіряйте дитині. Залишайте за нею право на власні помилки, тоді дитина навчиться їх самостійно виправляти.
4. Не ставтеся до дитини зневажливо. Дитина повинна бути впевнена у своїх силах.
5. Будьте терплячими. Ваша нетерплячість - ознака слабкості, показ Вашої невпевненості в собі.
6. Будьте послідовні у своїх вимогах. Пам'ятайте: твердість лінії у вихованні досягається не покаранням, а стабільністю обов'язкових для виконання правил,
спокійним тоном спілкування.
7. Дозволяйте дитині відпочивати від розпоряджень, наказів, зауважень. Нехай вона вчиться розпоряджатися собою.
8. Виключіть зі своєї практики вислів: «Роби, якщо я наказав». Поясніть, що це треба зробити тому, що це принесе користь. Дитина має звикнути до того, що діяти треба не за наказом, а тому, що це доцільно, потрібно для когось.
9. Не порівнюйте свою дитину з сусідською. Порівнюйте, якою вона була вчора І ЯКОЮ Є СЬОГОДНІ.
10. Ніколи не кажіть, що нема коли виховувати свою дитину; це означає, що Вам нема коли її любити.


Про права дитини

Усі люди на Землі мають рівні права та свободи. Кожна людина повинна поважати права іншої людини.

Вони закріпленіЗагальною Декларацією прав людини, що прийнята Генеральною Асамблеєю ООН в 1948 році.

Ваша дитина, як і будь-яка інша людина, має свої права.

Права дитини закріплені Конвенцією про права дитини, що проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20.02.1989 р.

КОЖНА ДИТИНА МАЄ ПРАВО:

  • на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку;
  • на захист здоров’я та медико-санітарне обслуговування;
  • на захист від поганого поводження, від відсутності турботи з боку батьків або опікунів;
  • на захист від жорстоких, нелюдських та таких, що принижують гідність людини, видів проводження чи покарання;
  • на захист від будь-якого покарання;
  • на захист від сексуальних домагань;
  • на проживання з батьками та на підтримку контакту з батьками у разі їх розлучення;
  • на вільне висловлювання поглядів з усіх питань, що стосуються життя;
  • на свободу думки, совісті, віросповідання;
  • на особисте життя, на недоторканість житла, таємницю кореспонденції;

Коли права дитини порушуються?

  • Коли не забезпечена її безпека для життя та здоров’я;
  • Коли її потреби ігноруються;
  • Коли по відношенню до дитини спостерігаються випадки насильства або приниження;
  • Коли порушується недоторканість дитини;
  • Коли дитину ізолюють;
  • Коли дитину залякують;
  • Коли вона не має права голосу при прийнятті важливого для сім’ї рішення;
  • Коли вона не може вільно висловлювати свої думки і почуття;
  • Коли її особисті речі не є недоторканними;
  • Коли її використовують в конфліктних ситуаціях з родичами;
  • Коли дитина стає свідком приниження достоїнства інших людей.

Діти в суспільстві найбільш уразливі.

Діти, права яких порушуються, часто стають соціально і психологічно дезадаптованими.

Як реагує дитина на порушення її прав?

  • Їй стає важко спілкуватися з однолітками і дорослими (вона грубить, блазнює, б’ється, замикається в собі і т.д.).
  • Її турбує особиста безпека і любов до неї.
  • Вона часто буває в поганому настрої.
  • Може втекти з дому.
  • Може приймати наркотики або алкоголь.
  • Може робити спроби суїциду(замаху на своє життя)

Що батьки можуть зробити для своєї дитини?

  • пам’ятати, що дитина – це окрема особистість, яка має свої власні почуття, бажання, думки, потреби, які належить поважати.
  • Забезпечити її фізичну безпеку. Впевнитися, що вона знає телефони 101, 102, 103, 104, імена та телефони близьких родичів і сусідів.
  • Навчити її казати “Ні”, навчити захищатися, вміти поводити себе безпечно.
  • Негайно припинити фізичну і словесну агресію по відношенню до неї та до інших людей.
  • Знайти час для щирої розмови з дитиною кожного дня. Ділитися з дитиною своїми почуттями і думками.
  • Пам’ятати про її вік та про те, що вона має особистості особливості.
  • Залучати її до обговорення тих сімейних проблем, які можуть бути для неї доступними.
  • Залучати дитину до створення сімейних правил

Пам’ятайте!

ДИТИНА БУДЕ ПОВАЖАТИ ПРАВА ІНШИХ ЛЮДЕЙ, ЯКЩО ЇЇ ПРАВА БУДУТЬ ПОВАЖАТИСЯ, ЯКЩО ВОНА САМА БУДЕ СКЛАДАТИ ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І НЕСТИ ЗА НИХ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Поради батькам учнів 5-х класів

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.

2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.

6. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.

7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: «Як пройшов твій день у школі?» Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам'ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу.
9. Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень. Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність - як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі. Постарайтеся, наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень - вони можуть привести до емоційних проблем.

10. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов'язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.

11. З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв'язок між її інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну поверхню.

12. Особливих зусиль прикладайте для того, щоб підтримувати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникати великих змін чи порушень у домашній атмосфері. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі.


Профілактика правопорушень серед неповнолітніх

Права дітей є складною проблемою сучасного людства, оскільки, на жаль, життя, здоров’я, навчання, щастя дітей усього світу поки що недостатньо захищені. Про це багато пишуть і говорять, дехто намагається допомагати, але кількість нещасних дітей не зменшується.

Чесність, доброта, порядність народжуються у батьківській хаті. Дитина, правильно вихована в сім’ї, рідко стає “важкою” в школі, а також непотрібною для суспільства. І навпаки, прорахунки сімейного виховання обертаються потім бідою.

Близько 30 млн. дітей у світі не мають можливості відвідувати школу; щороку від хвороб помирають більше ніж 5 млн. дітей. Майже 250 млн. дітей животіють завдяки тяжкій праці, жебрацтву, пограбуванням. Набули поширення торгівля дітьми, використання дітей, від яких відмовились батьки, для пересаджування органів.

В Україні три чверті дітей – це діти з хронічними захворюваннями. У нас визначився новий тип дитини – “діти вулиці”. В минулому році офіційно зареєстровано в Україні 136 тис. дітей, які живуть на вулиці.

Як ви думаєте, які причини того, що діти залишають домівки і йдуть на вулицю?

Більшість дітей називають сімейні причини та небажання відвідувати школу. Основний загал таких дітей закінчили 3-4 класи. Серед них найбільший відсоток неповнолітніх злочинців. Наркоманів, торговців наркотиками та повій.

Дослідженням особистості “важких” підлітків та неповнолітніх правопорушників надавали великого значення вчені, серед яких педагоги, юристи, психологи, соціологи.

С.Виготський налічив близько 150 факторів, що впливають на формування особистості, стверджував, що розвиток дитини відображає індивідуальну реакцію на умови.

Відомий доктор юридичних наук Е.Д.Єрмаков за основу бере вольову направленість підлітків і розподіляє правопорушників на 3 групи:

1)підлітки з сильною волею, вдалі організатори, ватажки;

2)підлітки із заперечливою воленаправленістю;

3)”слабовільні” підлітки, яких втягують інші особистості.

Цим підліткам присутня впертість і вони не відчувають болю інших. На першому місці – деформація в морально емоційній сфері, до якої призводить перш за все стосунки в сім'ї.

Психологи виділяють такі різновиди систем виховання в сім’ї:

- автократична (деспотична) – підлітку все “не можна”, навіть виразити свою думку;

- авторитарна – самостійність підлітка теж обмежена, він може брати участь у обговоренні проблем, що стосуються його самого, але право робити висновки залишається за старшими;

- демократична – дорослі визнають, що в житті підлітка є сфери, де він може працювати самостійно; він без обмежень бере участь в обговоренні своїх проблем із батьками і приймає деякі рішення, однак завершуючий варіант або формується батьками, або одобрюється ними;

- позиція рівності – дорослі та підліток у рівній мірі беруть участь у прийнятті рішень;

- ліберальна – (позиція поступливості) – підліток сам вибирає коло своїх друзів і вибирає заняття, самостійно приймає рішення;

- позиція відвернення – цей вид стосунків, коли батьки відмовляються брати активну участь у житті підлітка.

Як бачимо, ці позиції підлітка в сім’ї мають неабияке значення. Найтяжча для підлітка перша і остання позиції.

Навіть зважаючи на те, що дитина є самостійним суб’єктом права, на неї поширюється весь комплекс громадянських, політичних, економічних, соціальних і культурних прав людини, треба брати до уваги, що вона не володіє достатньою спроможністю відстоювати і захищати їх перед суспільством.

Основними документами, які визначають коло прав дитини є Конвенція ООН про права дитини, Сімейний кодекс України та Закону України «Про охорону дитинства». Права дитини – це певні спеціальні можливості, необхідні людині віком до 18 років для існування і досягнення зрілості.

Статтями 150 та 151 Сімейного кодексу Українивизначено обов’язки та права батьків щодо виховання та розвитку дитини, відповідно до яких батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, піклуватися про здоров’я, її фізичний та духовний стан; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Можна навести безліч життєвих ситуацій, які призводять до того, що діти відчувають дискомфорт у сім’ї, страх перед батьками, сором за батьків-алкоголіків, холод у стосунках з батьками і навіть голод. Це і призводить до того, що діти шукають спілкування і співчуття серед однолітків та старших людей. І дуже часто стають на злочинний шлях, вчиняючи правопорушення, щоб забезпечити свої матеріальні потреби.

Жорстоке ставлення до дітей збільшується в ситуаціях алкоголізму або наркотизації батьків, неповних та кризових сім'ях. Тому профілактика алкоголізму та наркоманії є також важливою складовою соціальної роботи по попередженню жорстокого поводження з дітьми.

З метою запобігання правопорушень у загальноосвітній школі та в навчальних закладах нового типу, зокрема в гімназіях та ліцеях, слід першочергово проводити профілактичну роботу: слідкувати за відвідуванням учнями уроків, за виконанням правил для учнів, покращувати морально-правову свідомість за допомогою правових лекторіїв.

Так, у статті 10 Закону України «Про охорону дитинства» визначається, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім'ї, навчальному та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі і гідності дитини. Держава здійснює захист дитини від усіх форм фізичного і психологічного насильства, образ, недбалого і жорстокого поводження з нею, експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють.

Отже, одним із видів профілактики недбалого та жорстокого поводження з дітьми є ознайомлення учнів із чинним законодавством України, в якому закріплено основні права дітей і визначено служби, до яких вони можуть звернутись за захистом.

______________________________________________________________

ПРО ВІДВІДУВАННЯ УЧНЯМИ ШКОЛИ

Питання відвідування учнями школи є сьогодні надзвичайно важливим,тому нагадуємо,що згідно з Конституцією України, Законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", Інструкцєю з обліку дітей і підлітків шкільного віку, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2000 № 646, рішенням колегії Головного управління освіти і науки Київської облдержадміністрації від 25.09.2012 (протокол № 4), наказом головного управління освіти і науки Київської облдержадміністрації від 28.09.2012 № 295 «Про стан виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2000 №646 «Про затвердження Інструкції з обліку дітей і підлітків шкільного віку»:

1)Відсутність без поважних причин вважається прогулом і може бути підставою для припинення навчання учня в школі.

2)Учні, які тимчасово не відвідували загальноосвітній заклад,подають медичну довідку чи письмове пояснення батьків або осіб, які їх замінюють,про причину відсутності на уроках, якізберігаються в особовій справі учня протягом навчального року.

3)Відсутність через поважні причини має бути підтверджена усно(батьки мають зателефонувати до школи не пізніше початку 1-го уроку, а надалі – надати документ, що підтверджує причину пропуску).

4)У випадку запланованої тривалої відсутності(більше 2-х днів) батьки учня мають заздалегідь надати адміністрації заяву з визначенням терміну та причини відсутності, до якої додаються копії документів – путівки, авіаквитків тощо.

5)У випадку пропуску занять протягом 2 і більше днівучень допускається до занять лише за наявності медичної довідки, що посвідчує стан здоров’я учня.

6)Факт запізнення та довчасного закінчення занять(наприклад, через призначене на певний час відвідування лікаря) також має супроводжуватись запискою батьків (заздалегідь)

7)У випадку відсутності учнів у школі понад 10 днів без поважної причининадсилаються акти про відсутність учнів у школі понад 10 днів до районного відділу освіти та клопотання щодо проведення профілактичної роботи з сім’ями до районної соціальної служби та подання про притягнення батьків до адміністративної відповідальності згідно чинного законодавства України до КМСД .

8)Поважними причинами відсутності учня в школі вважаються:

· Хвороба.

· Призначений візит до лікаря.

· Смерть близьких родичів.

· Участь в організованих школою заходах впродовж навчального часу.

· Непередбачена ситуація, що виходить за межі учнівського та батьківського контролю, яка створює перешкоди для прибуття і занять у школі.

· Сімейна подорож, якщо батьки заздалегідь узгодили її з адміністрацією, написавши заяву.

БАТЬКИ ВІДПОВІДАЛЬНІ ЗА НАВЧАННЯ, ВИХОВАННЯ І РОЗВИТОК ДІТЕЙ,

а тому зобов'язані забезпечувати відвідування учнями уроків у навчальних закладах:

І. Згідно з Сімейним кодексом Україниу хилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

ІІ. Згідно з Кодексом про адміністративні правопорушення України:

-Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей -тягне за собою попередження абонакладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

- Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ІІІ. Згідно з Кримінальним кодексом України злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, - карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

IV. Згідно зЗаконами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", Положенням про загальноосвітній навчальний закладуразі невиконання батьками та особами, які їх замінюють, обов’язків, передбачених законодавством, загальноосвітній навчальний заклад може порушувати клопотання про відповідальність таких осіб, у тому числі позбавлення їх батьківських прав.

Кiлькiсть переглядiв: 2607

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "ГОГОЛІВСЬКЕ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНЕ ОБ'ЄДНАННЯ "ОПОРНИЙ ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ- ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ - ЗАКЛАД ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ" ВЕЛИКОДИМЕРСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ БРОВАРСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Київська, 167, с. Гоголів Великодимерська ОТГ Броварського району Київської області

e-mail: gogoliv.school@gmail.com

Дата останньої зміни 01 Липня 2021

Фотогалерея